допоминатися
ДОПОМИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., рідко ДОПІМНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм.
1. Наполегливо вимагати чого-небудь, домагатися чогось.
— Я допоминалась, щоб Грицай одписав на мене хату й ґрунт.., — сказала Сиклета (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 222);
Стали тур баї козачих своїх прав допоминатися, а пан їхні метрики з церкви покрав та попалив (Юрій Яновський, I, 1954, 262);
*Образно. Він вже забув на свою втому, на душне повітря.., на порожній шлунок, що допоминається своїх прав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210).
2. тільки недок. Довго поминаючи кого-небудь, зазнавати чогось небажаного, неприємного.
— Поминали ми та й поминали й Хаброниних дядьків і тіток..; допоминались до того, що вже й сонце зайшло, вже й надворі смерклось (Нечуй-Левицький, III, 1956, 258).
Словник української мови (СУМ-11)