допустовість

ДОПУСТО́ВІСТЬ, вості, ж., лінгв.

Абстр. ім. до допусто́вий.

Детермінантні складнопідрядні речення виражають багато обставинних відношень – причини, часу, допустовості, мети, умови, наслідку, порівняння, місця та відповідності (з наук. літ.).