Словник української мови у 20 томах

дорідно

ДОРІ́ДНО.

Присл. до дорі́дний.

Це золоті зернини, що із сивини віків відклалися, проросли дорідно, кришталево задзвеніли (з навч. літ.);

– Бажаємо, щоб нива дорідно вам родила! (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дорідно — дорі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови