досвідити —
досвіди́ти дієслово доконаного виду зазнати; переконатися діал.
Орфографічний словник української мови
досвідити —
-джу, -диш і досвідчити, -чу, -чиш, док., діал. Зазнати; переконатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
досвідити —
ПЕРЕКОНА́ТИСЯ (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), ДОКОНА́ТИСЯ діал.; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, ПРИСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИ діал., ДОСВІДИ́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
досвідити —
ДОСВІДИ́ТИ, джу́, ди́ш і ДОСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Зазнати; переконатися. — Се я сам досвідив. Лиш мертвець та сліпець Може буть проти неї [жіночої краси] надійний борець (Фр., XI, 1952, 85).
Словник української мови в 11 томах