досвідити
ДОСВІДИ́ТИ, джу́, ди́ш і ДОСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Зазнати; переконатися.
— Се я сам досвідив. Лиш мертвець та сліпець Може буть проти неї [жіночої краси] надійний борець (Фр., XI, 1952, 85).
Словник української мови (СУМ-11)ДОСВІДИ́ТИ, джу́, ди́ш і ДОСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Зазнати; переконатися.
— Се я сам досвідив. Лиш мертвець та сліпець Може буть проти неї [жіночої краси] надійний борець (Фр., XI, 1952, 85).
Словник української мови (СУМ-11)