доскіпування
ДОСКІ́ПУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. доскі́пуватися.
Обшук нічого не дав, і для кари не було формальної підстави. Доскіпування теж не дали нічого (І. Багряний);
Василинка усміхливо розтягує губи на братове звичне доскіпування (О. Гончар);
Мабуть, моє доскіпування скидалося на своєрідний екзамен, одначе Убасєв гідно його витримав (О. Шугай);
Якби ж це була критика – нехай жорстка, нехай жорстока, але критика, – а це ж просто доскіпування, пересмикування і самовільне пережовування вирваних із контексту слів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)