достойниця

ДОСТО́ЙНИЦЯ, і, ж.

Жін. до досто́йник.

Той ряд високих достойниць, представлених у книзі, засвідчує, якою врожайною є українська земля на жіночу вроду, розум, хист, талант і силу духу, на її ніжність, вірність та щире і віддане кохання (із журн.).