дотично

ДОТИ́ЧНО.

Присл. до доти́чний 1.

Осколок німецького снаряда вдарив [Покрищака] дотично, коли штурмували Турецький міст (Є. Доломан);

Помирали люди, з якими Марла була пов'язана лише дотично, не вникаючи в подробиці їхнього існування (І. Карпа).

Значення в інших словниках

1. дотично — Доти́чно. Щодо, стосовно. Ческий намісник ґр. Тун видав під днем 8. марта чотири розпорядженя до директорів шкіл середних і семинарий учительских дотично виховуваня молодіжи шкільної (Б., 1895, 11, 4).  Українська літературна мова на Буковині