дотично
ДОТИ́ЧНО.
Присл. до доти́чний 1.
Осколок німецького снаряда вдарив [Покрищака] дотично, коли штурмували Турецький міст (Є. Доломан);
Помирали люди, з якими Марла була пов'язана лише дотично, не вникаючи в подробиці їхнього існування (І. Карпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дотично — Доти́чно. Щодо, стосовно. Ческий намісник ґр. Тун видав під днем 8. марта чотири розпорядженя до директорів шкіл середних і семинарий учительских дотично виховуваня молодіжи шкільної (Б., 1895, 11, 4). Українська літературна мова на Буковині