дотично

Доти́чно. Щодо, стосовно. Ческий намісник ґр. Тун видав під днем 8. марта чотири розпорядженя до директорів шкіл середних і семинарий учительских дотично виховуваня молодіжи шкільної (Б., 1895, 11, 4).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотично — ДОТИ́ЧНО. Присл. до доти́чний 1. Осколок німецького снаряда вдарив [Покрищака] дотично, коли штурмували Турецький міст (Є. Доломан); Помирали люди, з якими Марла була пов'язана лише дотично, не вникаючи в подробиці їхнього існування (І. Карпа). Словник української мови у 20 томах