дошкільнятко

ДОШКІЛЬНЯ́ТКО, а, с., розм.

Зменш.-пестл. до дошкільня́.

Пізнання дошкільнятком навколишньої природи повинно здійснюватися за законами краси (з навч. літ.);

Якщо дошкільнятко не вміє писати і не хоче вчитися це робити, батькам не варто його примушувати (із журн.);

Дорогі наші дошкільнятка! Завітайте в наш кінотеатр, щоб переглянути цікаві мультфільми! (з мови реклами).

Значення в інших словниках

1. дошкільнятко — дошкільня́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дошкільнятко — -а, с. Пестл. до дошкільник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дошкільнятко — див. дитина  Словник синонімів Вусика