дошкільнятко
ДОШКІЛЬНЯ́ТКО, а, с., розм.
Зменш.-пестл. до дошкільня́.
Пізнання дошкільнятком навколишньої природи повинно здійснюватися за законами краси (з навч. літ.);
Якщо дошкільнятко не вміє писати і не хоче вчитися це робити, батькам не варто його примушувати (із журн.);
Дорогі наші дошкільнятка! Завітайте в наш кінотеатр, щоб переглянути цікаві мультфільми! (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дошкільнятко — дошкільня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- дошкільнятко — -а, с. Пестл. до дошкільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дошкільнятко — див. дитина Словник синонімів Вусика