дошкілля

ДОШКІ́ЛЛЯ, я, с.

Вид освіти й виховання дітей, пов'язаний із підготовкою їх до школи.

Як і все наше суспільство, українське дошкілля і українська школа переживають перехід до іншої системи цінностей (з навч. літ.);

Дошкілля вирішує першочергові завдання, пов'язані з якісною підготовкою дітей до школи, громадянським вихованням, зміцненням фізичного та психічного здоров'я дітей (із журн.);

До дошкілля сьогодні прикута увага вищого керівництва країни, науковців, практиків, усіх громадян держави (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дошкілля — дошкі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови