дравіди
ДРАВІ́ДИ, ів, мн. (одн. драві́д, а, ч.).
Група народів Південної і почасти Центральної Індії, споріднених мовою і культурою.
У південній частині півострова Індостан і на Шрі-Ланці живуть дравіди, які належать до негроїдної раси (з навч. літ.);
Культура дравідів загалом відповідала шумеро-аккадському суспільству: іригаційне землеробство, скотарство (вівці, свині, буйволи, а також слони і верблюди). Існували і великі міста – Мохенджо-Даро та Хараппа (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)