древлянський

ДРЕВЛЯ́НСЬКИЙ, ДЕРЕВЛЯ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до древля́ни, деревля́ни.

Ставили їх [церкви] гречини, наш люд тягав камінь з землі древлянської (П. Загребельний);

З останніх сил б'ються деревлянський Ніскиня і княжий пастух з великою дружиною варязькою (Р. Іванченко).

Значення в інших словниках

1. древлянський — і деревлянський, -а, -е. Стос. до древлян, деревлян.  Великий тлумачний словник сучасної мови