дубль-бекар
ДУБЛЬ-БЕКА́Р, а, ч., муз., заст.
Знак, який відміняє підвищення або пониження якогось ступеня звукоряду на півтон чи на цілий тон.
Поставлений після дубль-діеза дубль-бекар означає пониження ступеня на цілий тон; після дубль-бемоля – підвищення ступеня на цілий тон (з наук.-попул. літ.);
На сьогодні дубль-бекар вийшов з ужитку, замість нього використовують бекар (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)