душпастирювання
ДУШПАСТИРЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. душпастирюва́ти.
Перший досвід національного військового душпастирювання набувався у формуваннях Січових стрільців під час Першої світової війни (з рел.-церк. літ.);
Ужгородських семінаристів навчатимуть особливостям душпастирювання серед українців за кордоном (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)