діагенез

ДІАГЕНЕ́З, у, ч., геол.

Перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів на осадові гірські породи.

Відновне середовище, яке існувало на стадіях седиментогенезу і діагенезу нижньокрейдових і олігоценових відкладів Карпат, сприяло фосилізації розсіяної органічної речовини і подальшій її трансформації у вуглеводні нафтового ряду (з наук. літ.);

Діагенез відбувається у верхніх шарах земної кори і полягає в перекристалізації осадів, утворенні мінералів, конкрецій, гідратації або дегідратації (зневодненні), цементації осадів тощо (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. діагенез — діагене́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діагенез — Диагенез — diagenesis — Diagenese — сукупність процесів перетворення пухких осадів на осадові гірські породи. Відбувається у верхніх шарах земної кори і полягає в перекристалізації осадів, утворенні мінералів, конкрецій...  Гірничий енциклопедичний словник
3. діагенез — -у, ч. Перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів в осадочні гірські породи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. діагенез — діагене́з (від діа... і ...генез) перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів в осадочні гірські породи.  Словник іншомовних слів Мельничука