Словник української мови у 20 томах

діархія

ДІА́РХІЯ, ї, ж.

Форма правління, за якої в одній державі співіснують дві влади.

Діархія може виникнути як унаслідок політичного чи воєнного конфлікту, так і політичного компромісу (з наук.-попул. літ.);

Найвідомішими прикладами історичних діархій є два спартанські царі, два консули в Римській республіці, два імператори у пізній Римській імперії. Сучасними прикладами діархії є уряди Сан-Марино, Північної Ірландії, Андорри (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. діархія — -ї, ж. Двовладдя, одночасне правління двох царів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діархія — Двовладдя  Словник чужослів Павло Штепа