діархія

ДІА́РХІЯ, ї, ж.

Форма правління, за якої в одній державі співіснують дві влади.

Діархія може виникнути як унаслідок політичного чи воєнного конфлікту, так і політичного компромісу (з наук.-попул. літ.);

Найвідомішими прикладами історичних діархій є два спартанські царі, два консули в Римській республіці, два імператори у пізній Римській імперії. Сучасними прикладами діархії є уряди Сан-Марино, Північної Ірландії, Андорри (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діархія — -ї, ж. Двовладдя, одночасне правління двох царів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діархія — Двовладдя Словник чужослів Павло Штепа