діаріуш

ДІА́РІУШ, а, ч., заст.

Щоденник.

Я уявив собі, люб'язний читальнику, що можу не дописати цього діаріуша, і мороз пробіг мені поза шкірою – злякався (Валерій Шевчук);

На жаль, бурі визвольної війни спричинилися до масового знищення різноманітних українських історичних документів, зокрема, літописів, хронік, діаріушів, внаслідок чого вони дійшли до нас у дуже невеликій кількості (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діаріуш — діа́ріуш іменник чоловічого роду щоденник діал. Орфографічний словник української мови
  2. діаріуш — Щоденник, записник Словник застарілих та маловживаних слів