діаскоп

ДІАСКО́П, а, ч.

Оптичний прилад для перегляду діапозитивів через окуляр за допомогою зовнішнього джерела світла або за допомогою вбудованої у діаскоп лампи розжарювання.

Діаскоп складається з коробки-корпусу, в одну зі стінок якої вставлена напівпрозора пластинка-екран, поряд розміщені смужки-тримачі для слайда у рамці (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діаскоп — діаско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діаскоп — -а, ч. Оптико-механічний пристрій, призначений для проектування на екран збільшених зображень прозорих оригіналів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діаскоп — діа́скоп (від грец. διασκοπέω – уважно розглядаю) оптико-механічний пристрій, призначений проеціювати на екран збільшені зображення прозорих оригіналів (діапозитивів, діафільмів тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. діаскоп — див. проектор Універсальний словник-енциклопедія