евристичність

ЕВРИСТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. евристи́чний.

Принципова можливість широкого використання категорій різних наук щодо тих чи інших проблем взаємодії суспільства і природи пояснює винятково високу методологічну ефективність і евристичність соціоекології як науки (з наук. літ.);

В. Липинський уперше привернув до себе увагу як дослідник книжкою “Релігія і церква в історії України”, яка вражає евристичністю обґрунтованих у ній положень. Праця побудована у формі відповідей на конкретні запитання (із журн.).

Значення в інших словниках

1. евристичність — евристи́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. евристичність — -ності, ж. Здатність одержувати нові знання, виявляти невідомі раніше властивості, закономірності; можливість використовуватися в одержанні нового знання.  Великий тлумачний словник сучасної мови