егейкати
ЕГЕ́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Кричати “егей”, виражаючи піднесення, захоплення чимось або звертаючись до когось.
Ми з портфеликами під пахвами, хукаючи на пальці, до пояса в снігу, попождем на обочині [узбіччі], доки схлине сніговий вал і віддзенькає підбита іскрами накривка на тракторній трубі, тоді аж бігти, ковзатись, егейкати (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)