егейкати

ЕГЕ́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Кричати “егей”, виражаючи піднесення, захоплення чимось або звертаючись до когось.

Ми з портфеликами під пахвами, хукаючи на пальці, до пояса в снігу, попождем на обочині [узбіччі], доки схлине сніговий вал і віддзенькає підбита іскрами накривка на тракторній трубі, тоді аж бігти, ковзатись, егейкати (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me