егейський

ЕГЕ́ЙСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до еге́йці.

Для соціального ладу Мікен та інших егейських міст Пелопоннеса й узбережжя Малої Азії було характерне виділення аристократії, патріархальне рабство (з наук. літ.);

Егейська писемність досі повністю не розшифрована, що значною мірою ускладнює вивчення егейської культури (з навч. літ.).

2. Стос. до раннього етапу історії Стародавньої Греції (III–I тис. до н. е.); пов'язаний з ним.

Звичай спорудження на місцях поховань жертовників занесений у Північне Причорномор'я з Греції, де він широко побутував на різних некрополях з егейського часу (з наук. літ.);

Знайдені на Криті статуетки богинь зі слонової кістки поєднують звичайну для егейського мистецтва декоративність і вишуканість із великою часткою реалістичної спостережливості (з навч. літ.).

3. Стос. до Егейського моря.

– Кiмерiйцi ми!.. Тепер менi ясно! Ясно, чому так жадає моя кров синяви егейської та бiломармурових еллiнських островiв! (О. Гончар);

Орних піль та буйнозелених долів Межі за обрій сягли .. Й до берегів егейських, До Пелія, де не заходять судна, – Все в його [Адмета] володінні (А. Содомора, пер. з тв. Евріпіда).