ейдос
Е́ЙДОС, у, ч., книжн.
Ідея; чуттєвий образ; зміст, смисл чого-небудь.
Міф у феноменологічній та інтуїтивістській філософських традиціях визначається як ейдос, втілений в іншобутті (з наук. літ.);
За концепцією видатного представника неоплатонізму, мистецтво повинне наслідувати не зовнішній вигляд природних предметів, а їхню внутрішню ідеальну форму, ейдоси, які є джерелом прекрасного (з наук. літ.);
Людина повинна спрямовувати свій погляд не лише до земних сутностей світу, але й до ейдосів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)