ейдос
Е́ЙДОС, у, ч., книжн.
Ідея; чуттєвий образ; зміст, смисл чого-небудь.
Міф у феноменологічній та інтуїтивістській філософських традиціях визначається як ейдос, втілений в іншобутті (з наук. літ.);
За концепцією видатного представника неоплатонізму, мистецтво повинне наслідувати не зовнішній вигляд природних предметів, а їхню внутрішню ідеальну форму, ейдоси, які є джерелом прекрасного (з наук. літ.);
Людина повинна спрямовувати свій погляд не лише до земних сутностей світу, але й до ейдосів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ейдос — е́йдос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ейдос — -у, ч. 1》 Термін древньогрецької філософії та літератури, що означав "видиме", "те, що видно". 2》 У феноменології Е. Гусереля – сутність на відмінність від факту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ейдос — ЕЙДОС (від грецьк. είδοζ — вид, образ) — термін, який позначає образ, форму, вид або поняття, близький за смислом, проте не ідентичний "ідеї". Філософський енциклопедичний словник