Словник української мови у 20 томах

екг

ЕКГ, невідм., ж.

Процедура вимірювання пульсації серцевого м'яза; електрокардіограма.

ЕКГ дає змогу діагностувати міокардіальну ішемію (з наук. літ.);

Без ЕКГ у більшості випадків неможлива якісна діагностика порушень ритму серця (з наук.-попул. літ.);

Хворому надали медичну допомогу, зробили ЕКГ і запропонували госпіталізацію (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)