екзарація
ЕКЗАРА́ЦІЯ, ї, ж., геол.
Руйнування гірських порід сповзаючим глетчерним льодовиком.
Процеси карстоутворення в районі Шацьких озер посилилися після дніпровського зледеніння, коли післяльодовикова екзарація значно поглибила дольодовикові долини (з наук. літ.);
Унаслідок материкових зледенінь у Європі сформувалася велика зона екзарації на території Балтійського щита (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)