Словник української мови у 20 томах

екзарація

ЕКЗАРА́ЦІЯ, ї, ж., геол.

Руйнування гірських порід сповзаючим глетчерним льодовиком.

Процеси карстоутворення в районі Шацьких озер посилилися після дніпровського зледеніння, коли післяльодовикова екзарація значно поглибила дольодовикові долини (з наук. літ.);

Унаслідок материкових зледенінь у Європі сформувалася велика зона екзарації на території Балтійського щита (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. екзарація — екзара́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. екзарація — Экзарация — exaration — Exaration — руйнування г.п. сповзаючим глетчерним льодовиком. Зокрема руйнування ложа льодовика вмерзлими в лід уламками г.п. Інша назва — льодовикове виорювання.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. екзарація — -ї, ж. Руйнування гірських порід сповзаючим льодовиком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екзарація — екзара́ція (лат. exaratio, від ехаro – виорюю) руйнування гірських порід сповзаючим глетчерним льодовиком.  Словник іншомовних слів Мельничука