екзекувати

ЕКЗЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, рідко.

Здійснювати екзекуцію.

Знаменитий Десятий фіванський легіон Римської імперії був завербований із християн, котрі у 286 році відмовились екзекувати повсталих одновірних багаудів у Галлії (з газ.).

Значення в інших словниках

1. екзекувати — Екзекува́ти. Стежити за стягненням податків. Тому, що уряди податкові, а не начальники громадскі, будуть стягати і екзекувáти і від дідичів громадскі додатки...  Українська літературна мова на Буковині