екзекувати
ЕКЗЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, рідко.
Здійснювати екзекуцію.
Знаменитий Десятий фіванський легіон Римської імперії був завербований із християн, котрі у 286 році відмовились екзекувати повсталих одновірних багаудів у Галлії (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екзекувати — Екзекува́ти. Стежити за стягненням податків. Тому, що уряди податкові, а не начальники громадскі, будуть стягати і екзекувáти і від дідичів громадскі додатки... Українська літературна мова на Буковині