екзекувати
Екзекува́ти. Стежити за стягненням податків. Тому, що уряди податкові, а не начальники громадскі, будуть стягати і екзекувáти і від дідичів громадскі додатки, неможлива є жадна полекша для дідичів і иньших богатих податників в некористь громад (Товариш, 1908, 293)
// пол. egzekutor — судовий виконавець, egzekwować -1) стягати (податки тощо), 2) виконувати, здійснювати, див. іще екзекуция.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екзекувати — ЕКЗЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, рідко. Здійснювати екзекуцію. Знаменитий Десятий фіванський легіон Римської імперії був завербований із християн, котрі у 286 році відмовились екзекувати повсталих одновірних багаудів у Галлії (з газ.). Словник української мови у 20 томах