еклер
ЕКЛЕ́Р, а, ч.
Заварне тістечко (перев. з кремом усередині).
– Ти ж у буфет, Лялько? Купи мені тістечко. Еклер (В. Нестайко);
Демократична братія піарщиків кинулась на бутерброди з ікрою, шинкою, на балики, фаршировану та червону рибу, солоні еклери та різну іншу смакоту (Г. Тарасюк).
Словник української мови (СУМ-20)