еклектизм
ЕКЛЕКТИ́ЗМ, у, ч., книжн.
Формальне, механічне поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, ідейних напрямів, художніх стилів (у літературі, живописі, архітектурі і т. ін.).
Радикальний еклектизм у культурі є тільки зовнішнім симптомом (чи індикатором) кризи цінностей, кризи самої особи (з наук. літ.);
Еклектизм у Стародавньому Римі стає не тільки характерною рисою більшості вчень, а й претендує на роль самостійного філософського вчення (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)