еклектизм
ЕКЛЕКТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Механічне безпринципне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів і т. ін.
Під впливом реакційних напрямів у мовознавстві [Болгарії до 1944 р.] переважали емпіризм і еклектизм (Мовозн., XIV, 1957, 131).
Словник української мови (СУМ-11)