Словник української мови в 11 томах

еклампсія

ЕКЛАМПСІ́Я, ї, ж. Важке захворювання вагітних жінок (перев. на останніх місяцях вагітності), що супроводжується приступами корчів з утратою свідомості, посинінням і т. ін.

При крововиливі в центральну нервову систему плода, при сифілісі, а також при еклампсії матерів діти особливо часто народжуються в стані асфіксії [ядухи] (Хвор. дит. віку, 1955, 29).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. еклампсія — еклампсі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. еклампсія — -ї, ж., мед. Тяжке захворювання вагітних жінок (перев. на останніх місяцях вагітності), що супроводжується нападами корчів з утратою свідомості, посинінням тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еклампсія — еклампсі́я (грец. εκλαμψις – блиск, від εκλάμπω – спалахую) захворювання, пов’язане з вагітністю й родами; належить до групи токсикозів вагітності. Спричиняється порушенням обміну речовин у вагітних і безпосередньо розладом функції нирок.  Словник іншомовних слів Мельничука