екотоп

ЕКОТО́П, у, ч., екол.

1. Сукупність природних факторів (кліматичних, ґрунтових), яка характеризує певну однорідну ділянку землі.

Міські екосистеми варто вивчати у складі екотопу (ґрунт, клімат, забруднення) і біоценозу з його фітоценозом, зооценозом і мікробіоценозом (з наук. літ.).

2. Найменша одиниця ландшафту, в якому можливий розвиток біоценозу.

Рекультивація техногенних екотопів має спрямовуватися на відновлення степової рослинності зі складною структурою травостою та великою різноманітністю екологічних ніш (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. екотоп — Місце зростання біотичного угруповання.  Словник термінів з агрофітоценології
2. екотоп — -у, ч. 1》 Сукупність природніх факторів, яка характеризує певну однорідну ділянку землі. 2》 Місце перебування певного угруповання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. екотоп — екото́п (від грец. οίκος – дім, середовище і ...топ) сукупність природних факторів (кліматичних, ґрунтових), яка характеризує певну однорідну ділянку землі.  Словник іншомовних слів Мельничука