ексгумація

ЕКСГУМА́ЦІЯ, ї, ж.

Викопування трупа з місця його поховання для судово-медичної, криміналістичної експертизи, патологоанатомічного аналізу і т. ін.

Ексгумацію проводять органи слідства і суду в разі виникнення підозри, що похований помер не своєю смертю, і якщо не було проведено судово-медичної експертизи або є потреба провести її повторно чи додатково (з мови документів);

Доводиться вдаватися до ексгумації, щоб констатувати причину смерті (з газ.).

Значення в інших словниках

1. ексгумація — ексгума́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ексгумація — -ї, ж. В слідчій і судовій практиці – викопування трупа з метою судовомедичного дослідження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ексгумація — ексгума́ція (від екс... і лат. humus – земля) в слідчій і судовій практиці викопування трупа з метою судовомедичного дослідження.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ексгумація — Вилучення похованих останків для судово-медичної експертизи або перенесення тіла з тимчасового на постійне місце поховання.  Універсальний словник-енциклопедія