Словник української мови у 20 томах

ексклав

ЕКСКЛА́В, у, ч.

1. Частина території держави, географічно ізольована від основної і оточена територією інших держав.

Геополітична унікальність Калінінградського регіону полягає в тому, що це єдиний російський ексклав (з наук.-попул. літ.).

2. бот. Частина ареалу, відділена від його основної площі.

Палеоендеміки зазвичай є “чужими” видами для сучасних природних умов. Якщо вид відділений від головного ареалу, він утворює своєрідний острів – ексклав. Такі ексклави формуються внаслідок зменшення площі ареалу (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ексклав — -а, ч. Частина території держави, географічно відокремлена від основної та оточена територіями інших країн.  Великий тлумачний словник сучасної мови