екскавація
ЕКСКАВА́ЦІЯ, ї, ж.
1. гірн. Виймання та переміщення ґрунтів, гірських порід і т. ін. за допомогою екскаватора або вибухівок.
Багатоківшевий екскаватор здійснює екскавацію породи ковшами, послідовно розташованими на нескінченному ланцюзі або на роторному колесі (з наук. літ.);
Новий напрямок у створенні систем контролю електроспоживання гірничих машин і технологічних властивостей порід ґрунтується на використанні питомої енергоємності екскавації та буріння (з наук. літ.).
2. анат. Заглиблення, впадина.
У розвиненій стадії глаукоми настає екскавація зорового нерва і його атрофія (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)