екскавація
ЕКСКАВА́ЦІЯ, ї, ж.
1. гірн. Виймання та переміщення ґрунтів, гірських порід і т. ін. за допомогою екскаватора або вибухівок.
Багатоківшевий екскаватор здійснює екскавацію породи ковшами, послідовно розташованими на нескінченному ланцюзі або на роторному колесі (з наук. літ.);
Новий напрямок у створенні систем контролю електроспоживання гірничих машин і технологічних властивостей порід ґрунтується на використанні питомої енергоємності екскавації та буріння (з наук. літ.).
2. анат. Заглиблення, впадина.
У розвиненій стадії глаукоми настає екскавація зорового нерва і його атрофія (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екскавація — екскава́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- екскавація — Экскавация — excavation — Baggern, Ausbaggerung, Baggerung, Aushub — технологічний процес відокремлення гірн. маси г.п. або к.к. від масиву або навалу, що здійснюється шляхом впровадження в нього виконавчого органу машини... Гірничий енциклопедичний словник
- екскавація — -ї, ж. 1》 Виймання ґрунту, гірських порід тощо за допомогою вибухівок або екскаваторів. 2》 анат. Заглиблення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екскавація — екскава́ція (від лат. excavatio – видовбування) 1. Виймання грунту, гірських порід тощо за допомогою вибухівок або екскаваторів. 2. анат. Заглиблення. Словник іншомовних слів Мельничука