екскавація

Экскавация — excavation — Baggern, Ausbaggerung, Baggerung, Aushub — технологічний процес відокремлення гірн. маси г.п. або к.к. від масиву або навалу, що здійснюється шляхом впровадження в нього виконавчого органу машини, який при цьому наповнюється породою. Виконується екскаваторами, бульдозерами, скреперами, навантажувачами кар’єрними. Е. застосовується при підземному і відкритому видобутку к.к., при виконанні земляних робіт, спорудженні каналів і дамб та інш. Е. скельних порід здійснюється тільки після їх попереднього розпушення вибуховим способом. Основним показником, що характеризує процес Е., є питомий опір копанню, на величину якого впливають фізико-механічні характеристики ґрунтів, тип землерийної машини, конструкція і параметри робочого органу і порядок відробки вибою. Коеф. Е. Ке являє собою відношення коеф. наповнення ковша екскаватора до коеф. розпушення породи в ковші. Для одноковшових екскаваторів Ке = 0,55 -0,8, для роторних Ке = 0,65-0,9, для ланцюгових Ке = 0,8-1,35. Вдосконалення процесу Е. полягає в застосуванні нетрадиційних способів руйнування г.п. (лазерними установками, термомеханіч. і інш. комбінов. робочими органами), більш широкого використання при Е. сил гравітації і інш.