екстрема

ЕКСТРЕ́МА, и, ж., книжн.

Гранична межа прояву чого-небудь; крайність, фанатизм; ексцентричність.

Скільки, Максиме, .. екстрем розтерзують тебе і скільки всіляких там дихотомій тебе розпинають (С. Процюк);

Дві доби тверезого життя! Шкода марнувати цей так важко набутий капітал на якусь екстрему (В. Кожелянко);

Екстреми можуть перетворювати переконання людини в догми (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. екстрема — Екстре́ма: — крайність [47]  Словник з творів Івана Франка
2. екстрема — -и, ж. Крайність у заходах і вчинках.  Великий тлумачний словник сучасної мови