елеат

ЕЛЕА́Т, а, ч., іст.

Філософ, представник давньогрецької філософської школи, заснованої у м. Елеї (Південна Італія) VI–V ст. до н. е.

Елеати вважали справжнє буття незмінним і позбавленим різноманітності (з навч. літ.);

Думки про землю як основи всього сущого належать представникові філософської школи елеатів Ксенофану (із журн.).