елеваторник

ЕЛЕВА́ТОРНИК, а, ч.

1. Робітник, який працює на елеваторі (у 1 знач.).

Фермер сподівається на подальше зниження цін, а елеваторник – на їх зростання (із журн.).

2. Робітник, який обслуговує елеватор (у 2 знач.).

Пізніше у виробничій діяльності з'явилися такі професії: автокранівник, агрегатник, верстатник, екскаваторник, елеваторник, верстальник, друкар (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. елеваторник — елева́торник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. елеваторник — -а, ч. Робітник, який працює на елеваторі (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови