Словник української мови у 20 томах

електродуга

ЕЛЕКТРОДУГА́, и́, ж., фіз.

Різновид розряду між двома електродами, що має форму дуги.

Дугові опіки є наслідком дії на тіло людини електродуги, температура якої близько 3500 °С (з навч. літ.);

Контактний струм великої сили спричиняє важкі опіки, а електродуга, як правило, призводить до глибокого відмирання й обвуглювання тканин (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. електродуга — електродуга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири електродуги́  Орфографічний словник української мови