електрокарник

ЕЛЕКТРОКА́РНИК, а, ч.

Водій електрокара.

Електрокарник, який допускається до робіт із транспортування й переміщення зріджених газів у балонах під тиском, вибухонебезпечних, легкозаймистих та інших небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів тощо), повинен пройти спеціальне навчання з безпеки праці (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. електрокарник — електрока́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. електрокарник — -а, ч. Робітник, який працює на електрокарі.  Великий тлумачний словник сучасної мови