Словник української мови у 20 томах

електрокоагуляція

ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

1. хім. Прискорене злипання колоїдних частинок під дією електричного поля (використовується при водоочищенні).

Фракціонована електрокоагуляція забезпечує високу ефективність процесу витягання домішок з водних середовищ за мінімізації енергоспоживання і витрат матеріалів (з наук. літ.).

2. вет., мед. Припікання тканини органа людини або тварини електричним струмом з метою знищення хворобливого утворення.

Після електрокоагуляції виліковуються лише патологічні процеси на поверхні епітелію (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. електрокоагуляція — електрокоагуля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. електрокоагуляція — Электрокоагуляция — electric coagulation — Elektrokoagulation — коагуляція (зсідання) колоїдних систем внаслідок дії на них постійним електричним струмом, що викликає електричну дисоціацію присутніх в системі солей...  Гірничий енциклопедичний словник
  3. електрокоагуляція — -ї, ж. 1》 Коагуляція, що здійснюється шляхом електролізу з використанням розчинних сталевих і алюмінієвих анодів. 2》 Припікання тканини електричним струмом із метою знищення хворобливого утворення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. електрокоагуляція — електрокоагуля́ція (від електро... і коагуляція) мед. припікання тканини електричним струмом з метою знищення хворобливого утворення.  Словник іншомовних слів Мельничука