електрокоагуляція
ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. хім. Прискорене злипання колоїдних частинок під дією електричного поля (використовується при водоочищенні).
Фракціонована електрокоагуляція забезпечує високу ефективність процесу витягання домішок з водних середовищ за мінімізації енергоспоживання і витрат матеріалів (з наук. літ.).
2. вет., мед. Припікання тканини органа людини або тварини електричним струмом з метою знищення хворобливого утворення.
Після електрокоагуляції виліковуються лише патологічні процеси на поверхні епітелію (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)