емірат

ЕМІРА́Т, у, ч.

Феодальна держава, очолювана еміром.

У Єгипті, Марокко, Лівії, Ірані, в Середній Азії упродовж IX–X ст. оформилися фактично самостійні емірати зі спадковою владою (з навч. літ.).

△ (1) Буха́рський еміра́т, іст. – феодальна країна в Центральній Азії другої половини XVIII – початку XX ст., що виникла внаслідок завоювання Бухарського ханства.

Історія Бухарського емірату стала базовою для висвітлення минулого сучасної узбецької державності (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. емірат — еміра́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. емірат — -у, ч. У мусульманському світі – володіння, очолювані еміром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. емірат — еміра́т феодальна держава, очолювана еміром.  Словник іншомовних слів Мельничука